У деяких речах Microsoft дійсно нишпорить.
Тут потрібно зробити важливий дисклеймер: приблизно половину свого усвідомленого цифрового життя я користувалася Windows – і ще стільки ж сиджу на MacOS. У цій статті я описала моменти, з якими сама стикалася за цей час, — те, до чого довелося звикати, через що доводилося шукати обхідні шляхи або способи взаємодіяти якнайменше. Поїхали.
1. Програми продовжують працювати роками
Навіть якщо підтримка вже припинилася, а сама програма виходила під минулу версію Windows (а вони виходять значно рідше, ніж номерні оновлення macOS), з великою ймовірністю все запуститься і працюватиме без проблем. На Mac же регулярно бачиш щось подібне:
Вся справа в тому, що Apple любить щось перелопатити у фреймворках і системах розширень, щоб старі програми переставали працювати після оновлення. У результаті доводиться чекати на нову версію або шукати аналоги.
2. Звук можна настроювати для окремих програм
Власне, все у підзаголовку. Windows дозволяє незалежно налаштовувати загальну гучність та гучність відкритої програми. Звучить шалено, але в 2025 році macOS не пропонує таку базову функцію.
Гучність можна налаштувати лише для всіх звуків: якщо хочете додати улюблену музику, будьте готові терпіти гуркіт повідомлень. А ще це означає, що будь-яка випадково вилізла на сайті реклама кричатиме вам у вуха.
Так, це можна виправити сторонніми програмами. Але немає жодної адекватної причини, чому за стільки років до системи не додали один нещасний додатковий повзунок — зате запхали нейромережі, 100 разів переробили пошук та дизайн і насипали віджетів з iPhone до купи.
3. «Провідником» реально хочеться користуватися
Стандартний файловий менеджер Windows не є ідеальним, але він робить свою роботу досить добре. У ньому легко забратися в потрібне місце на будь-якому диску, перескочити на потрібну гілку ієрархії папок, відсортувати файли належним чином і таке інше.
Навіть якщо в стандартній програмі щось не влаштовує, їй легко знайти заміну серед десятків крутих файлових менеджерів на будь-який смак, будь то Total Commander, Directory Opus або будь-який інший варіант. На Mac же ви з великою ймовірністю поміняєте шило на мило, так як Finder і аналоги відчуваються куди більш неповороткими і криво організованими. Потрібно постаратися, щоб знайти створені конкретним додатком файли та розібратися у «Бібліотеці».
А ще прямо в Finder не можна створювати файли, а перенесення іконок на робочий стіл працює неочевидним чином. Потрібно знайти потрібну програму, затиснути Command і Option, після чого перетягнути ярлик на робочий стіл. Домогтися цього можна і по-іншому, але ще кривіше і кроків на п'ять довше (якщо цікаво — я про механіка «Створити псевдонім»).
4. Клік по хрестику закриває програму
Ще одна маленька радість життя, якої позбавлені користувачі Mac. Справді, дуже наївно вважати, що клік по червоній іконці з хрестиком завершить роботу поточної програми. За фактом, це практично завжди закриває тільки конкретне вікно, залишаючи саму програму висіти в доці. Так, навіть якщо це вікно було єдиним відчиненим.
І хоча така поведінка відповідає дизайн-коду інтерфейсів Apple, навіть це правило не дотримується: деякі хрестики все ж таки закривають додатки. Як це можливо і за якою логікою працює, зовсім незрозуміло. Доводиться звикати до кліків правою кнопкою миші → «Завершити».
5. Поверх повноекранного вікна можна відкрити ще одне
Дивіться YouTube у повноекранному режимі? Ніхто не заважає відкрити зверху міні-вікно примітника, щоб записувати важливі моменти – без поділу екрана, кліпінгу та інших приколів. Просто розміщуєш маленьку програму поверх великого вікна і робиш що хочеш. Mac такої простоти не прощає.
У macOS повноекранний додаток вважається непохитним монолітом, який може існувати лише самостійно. Відкриєш “Нотатки” – екран перегорнеться на робочий стіл з потрібним вікном, закінчиш – повертайся назад. Подружити дві сутності без того ж поділу екрана не вдасться.
Так, є хитрощі на кшталт заповнення розміру дисплея замість повноекранного режиму або гарячих куточків для швидкого виклику міні-застосунків, які ігноруватимуть фулскрин. Але перша опція працює далеко не скрізь, а друга бісить, коли спрацьовує випадково.
6. Якщо гра вийшла для комп'ютера, значить, вона вийшла для Windows
Але далеко не факт, що для MacOS. Так, це фрукт, що низько висить, але ігнорувати його неможливо. Практично всі ігри, які виходять на ПК, випускають в першу чергу для Windows, а для macOS і Linux якщо дуже пощастить.
І це сумно, враховуючи, що сучасні Mac реально потужні і чудово тягнуть практично все, що до них таки добирається. З роками ситуація стає кращою, і на «яблучні» пристрої навіть портують AAA-проекти на кшталт Death Stranding та нові Resident Evil. Але у Windows із цим завжди було відчутно краще. І навіть якщо в майбутньому все раптом почне виходити на обидві платформи (що дуже навряд), тисячі випущених раніше ігор, підтримка яких припинена або обмежена, на macOS це не додасть.
А що здалося нелогічним чи просто невдалим у тій чи іншій системі вам? Розкажіть у коментарях!