За здачу клітини можна отримати середньомісячну зарплату по Росії.
Що таке донорство яйцеклітин
Це можливість пожертвувати свої яйцеклітини, вони ж ооцити, щоб допомогти іншим завести дитину. Деякі жінки не завагітніти, тому що яєчники не виробляють яйцеклітини, наприклад, через ранню менопаузу, хіміотерапію або хромосомну аномалію. А донорський ооцит може дати шанс виносити та народити дитину.
Щоправда, мотиви у донорів можуть бути не лише альтруїстичні. За пожертвування жіночої статевої клітини можна отримати винагороду. Сума варіюється в залежності від клініки та в Росії становить у середньому 70-80 тисяч рублів.
Нерідко яйцеклітини жертвують жінки, які проходять через екстракорпоральне запліднення. Це процедура, під час якої лікарі з яєчника жінки зрілі ооцити, запліднюють в пробірці і поміщають зрілі ембріони в матку. Оскільки під час ЕКЗ жінка віддає для запліднення одразу кілька яйцеклітин, вона може пожертвувати деякі з них.
Однак ооцити можна пожертвувати і без ЕКЗ. Щоправда, для цього доведеться пройти через ту саму гормональну терапію, що й під час екстракорпорального запліднення.
Як відбувається донорство яйцеклітин
Щоб пожертвувати ооцит, жінці потрібно кілька етапів.
- Обстеження. Стати донором може жінка віком від 18 до 35 років без серйозних захворювань та генетичних аномалій, які можуть передатися дитині. Щоб переконатись, що зі здоров'ям порядок, лікар призначить кілька обстежень.
- Гормональна терапія. На другий день менструального циклу жінка почне щоденні ін'єкції препарату з фолікулостимулюючим або лютеїнізуючим гормоном або з двома одночасно. Це потрібно, щоб збільшити кількість фолікулів – бульбашок, усередині яких знаходяться яйцеклітини. За кілька днів препарати зміняться антагоністами, щоб придушити природне виробництво гормонів.
- Складання аналізів. Лікар перевірить, як організм реагує на медикаменти.
- Ін'єкція дозрівання яйцеклітини. Коли дозріли фолікули, лікар зробить ін'єкцію хоріонічного гонадотропіну, скорочено ХГЛ, або інших препаратів для дозрівання ооцитів.
- Пункція яєчника. Ця невелика операція проводиться під анестезією, місцевою чи загальною. Лікар у вагіну пацієнтки датчик УЗД, знаходить фолікул, проколює його тонкою довгою голкою та втягує рідину з яйцеклітинами. Процедура триває близько півгодини. Після операції жінка ще деякий час може відчувати біль, спазми чи тиск у животі.
Які можливі наслідки донорства яйцеклітин
Здебільшого жінки лише невеликий дискомфорт від гормональної терапії на зразок головного болю, нудоти чи здуття.
Але в деяких випадках можна зіткнутися і з серйознішими наслідками донорства яйцеклітин. Автори одного дослідження зазначили, що серйозні ускладнення менш ніж у 1% випадків.
Синдром гіперстимуляції яєчників
В одному вчені опитали 155 донорів і з'ясували, що 30% жінок стикалися із синдромом гіперстимуляції яєчників. Звичайно, вибірка в експерименті занадто маленька, щоб сміливо застосовувати її до всього населення, але все ж таки цей стан можливий.
Вчені точно не знають, чому виникає синдром гіперстимуляції яєчників. Передбачається, що це через високу кількість хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ), який зазвичай виробляється під час вагітності. Якщо судини яєчників надто сильно реагують на рівень цього гормону, може виникнути набряк та вилив рідини в черевну порожнину.
Симптоми захворювання зазвичай протягом тижня після здавання яйцеклітини і включати:
- біль у животі та в області яєчників;
- здуття живота;
- нудоту та блювання;
- діарею;
- збільшення ваги більш як на кілограм за добу;
- виділення згустків крові;
- зменшення об'єму сечі;
- задишку;
- збільшений щільний живіт.
У разі виникнення будь-яких симптомів жінці необхідно звернутися до лікаря. Синдром гіперстимуляції яєчників може призвести до ускладнень:
- скупчення рідини в черевній порожнині та грудній клітці;
- електролітних порушень;
- тромбів у великих судинах;
- ниркової недостатності;
- перекручування яєчника – коли він обертається навколо своєї ніжки, що перекриває кровопостачання і може призвести до відмирання тканин;
- розриву кісти яєчника, що може призвести до сильної кровотечі;
- проблем із диханням;
- смерті в окремих випадках.
Психологічні наслідки
Донорство ооцитів проводиться анонімно. Це означає, що з вами не зможуть зв'язатися ні батьки дитини, народженої з вашої яйцеклітини, ні вона сама. І це може спричинити дискомфорт.
В 80 американських жінок, які стали донорами, семеро учасниць розповіли, що постійно думають про дитину, яка народилася з пожертвуваної яйцеклітини. А двоє переживають через можливий інцест між дітьми, які є у них зараз, і тими, хто народився з донорського ооциту.
У деяких випадках донорство може бути і не анонімним, наприклад, якщо ви вирішили пожертвувати ооцит родичці або подрузі. Але в такому разі також можливі психологічні проблеми у майбутньому.
Отже, перш ніж здавати яйцеклітину, обговоріть можливі наслідки з психологом.
Проблеми із зачаттям у майбутньому
Процедура безпечною. Дослідження, які показали можливий негативний вплив донорства на фертильність, мають дуже малу вибірку. Та й відсоток жінок із проблемами у них невеликий. Тому вважати тезу доведеною не можна.
У вже згаданому з даними 155 жінок виявилося, що 15 жінок мали проблеми із зачаттям у наступні роки і лише чотири з них змогли в результаті завести дитину.
В іншому , такому ж невеликому, вчені виявили, що проблеми з фертильністю зустрічаються рідше. З 60 жінок, які намагалися завагітніти після донорства, 57 зробили це природним чином без допомоги лікарів. Лише трьом учасницям експерименту знадобилося лікування безпліддя. При цьому зниження фертильності спостерігалося тільки в однієї жінки, у двох інших проблеми були з боку партнерів.
Чи часто жінки шкодують, що пожертвували свої яйцеклітини
Відразу слід сказати, що даних про це дуже мало. Лише в одному американському вчені перевірили, наскільки очікування донорів збіглися з реальністю.
Близько 62% опитаних жінок заявили, що все було так, як вони й припускали. Лише 16 із 80 учасниць розповіли, що їхні очікування не співпали з реальністю за кількома критеріями.
- Донори не чекали на здуття живота, дискомфорт і біль, насилу ставили собі уколи.
- Жінки отримали ускладнення, про які не підозрювали: гіперстимуляцію яєчників, фіброміому молочної залози, біль у місці ін'єкцій та реакцію на анестезію.
- Процедури зайняли більше часу, ніж очікували учасниці.
- Жінки відчували неповагу з боку медичного персоналу.
- Донори не підозрювали про ризики, бо медперсонал про них не розповів.
Загалом 66% жінок повідомили, що задоволені донорством і не шкодують про свій вибір, 12% заявили про змішані почуття та 13% — про негативні.
Щоб не шкодувати про своє рішення, важливо добре підготуватися та обговорити з лікарем усі можливі наслідки свого вибору, як фізичні, так і психологічні.
