Чому підробку почали називати липою?
Фальшиві документи, гроші та інші речі у розмовній мові прийнято називати липою. Причому в жодного сучасного мешканця не виникає питання, чому підробку раптом почали порівнювати з листяним деревом. Тож давайте з'ясуємо, хто придумав цю назву…
1. Перша теорія походження – друк з липи
З липи було легко виготовити друк!
Ще з давніх-давен на кожен офіційний документ наносили печатку державного зразка. Така своєрідна мітка допомагала захистити цінні папери від підробки. Печатки виготовляли із металу, щоб прості громадяни не змогли її підробити в домашніх умовах.
Однак навіть найскладніші речі можна замінити. Що й зробили шахраї! Вони вирізали печатку з дерева. З цією метою ідеально підходила липа. Її деревина була м'якою та слухняною. Але найголовніша цінність полягала в тому, що структура була однорідною без будь-якого візерунка. Навіть кілець не було видно. Різьбярі могли виготовити друк будь-якого зразка, а потім підробити документ. У народі фальшиві папери почали називати липовими. Люди навчилися відрізняти підроблені печатки, оскільки «рвані» краї та порушена цілісність букв все ж таки була присутня. Щоправда, відрізнити могла тільки та людина, яка бачила відбиток справжнього друку.
У липи м'яка та слухняна для роботи деревина.
Вже з 1920 року документи стали називати липовими у розмовної мови, а й використовувати у літературній мові. Наприклад, в автобіографічній поемі Сергія Єсеніна «Анна Снєгіна» є вираз, у якому говориться, що герой купив собі «липу» – йдеться, звичайно, про підробку.
2. Друга теорія походження – карткова гра
У картковій грі шулери використовували липку мазь для склеювання карток.
Істориками та лінгвістами представлена ще одна теорія походження назви. Вони стверджують, що саме слово взято із карткової гри. Під час гри на гроші гравці могли вдаватися до порушення правил, а саме шахраювати. Вони непомітно змащували непотрібну карту спеціальним воском, за допомогою якого її приклеювали до іншої карти. Тим самим позбавлялися програшних екземплярів. Між собою шулери прозвали цей змащувальний засіб «липкою», оскільки він був липким на дотик.
Російському письменнику та етнографу Володимиру Далю було відомо про цей змащувальний засіб у картковій грі. У словнику він зазначив, що шахраї скріплювали дві карти, а за потреби відкріплювали їх. Зробити це було легко — досить човгати карти одна об одну. Нечесно виграна гра називалася «липовою».
3. Третя теорія походження – церковна історія
Липу використовували для підробок виробів із кедра та кипарису.
У церковному середовищі без підробок також не обійшлося. У давнину ікони було прийнято виготовляти з найдорожчих порід деревини. До них належав кипарис та кедр. З цінних дерев виготовляли ікони, оздоблення та інші церковні предмети. Проте недобросовісні люди вигадали видавати липу за дорогу деревину. Вона чудово піддавалася тонуванню та фарбуванню, що не відрізнити від справжнього червоного дерева. Умільці використали недорогий матеріал, а потім продавали за високу вартість.
Однак згодом підробки все ж таки помітили, а також було визначено вид дерева — липа. З того часу фальшиві речі стали називати «липовими». Також у народі з'явився свій сленг щодо покупки фальшивки. Люди називали це «пхати липу», що означало продати довірливому громадянину нібито церковний предмет із кедра чи кипарису.
4. Четверта теорія походження – зв'язок з лаптями
Лапті вважалися ненадійним взуттям!
Існує її одна теорія походження слова, проте її офіційно не підтверджено. На Русі модним взуттям були ноги, які плилися з липового лику. І оскільки народ багато працював на полях, взуття не вистачало навіть на один літній сезон. Усі знали, що треба мати кілька пар. За гарної експлуатації їх вистачало на три тижні. Лапті вважали ненадійним взуттям, адже воно могло порватися в самий невідповідний момент. Звідси пішов вираз “липова” річ, що означало неякісна.
Виходить, що все, що виготовляли з липи, вважалося неякісним або використовувалося шахраями з корисливою метою. Але насправді це не зовсім так. На Русі липа цінувалася як дерево. З неї виготовляли не лише фальшиві речі та печатки для підробок документів, а й посуд, меблі, іграшки, будівельні матеріали та начиння. Майстри цінували деревину за її м'якість та можливість вирізати з неї найскладніші візерунки та поглиблення. З неї отримували відмінні ложки, бочки, тарілочки, стільниці, ляльки та навіть мочало.
Дивно, але липовий мед не має нікого відношення до підробки. Це справжнісінький цінний продукт, який виготовлений з липового кольору. Він цінується за протизапальні властивості та часто використовується для лікування ГРВІ. Ось така у нас багата російська мова!
А ще на нашому каналі вийшло цікаве відео – його вже можна подивитися:
Три найкращі російські вертольоти, що завоювали симпатії військових всього світу
З липи виходили гарні страви, в яких можна було подавати овочі та фрукти на стіл. А щоб продукти залишалися свіжими потрібно знати одну тонкість — ось ці дев'ять продуктів варто подалі тримати від морозильної камери.
