В історії є чимало дивних епізодів, чиї сліди ми можемо спостерігати й досі. Є такі і у Великій Британії – мабуть, будь-кому туристи вдасться помітити, що в деяких старих будинках замурована частина або навіть більшість вікон. І це при тому, що вони не занедбані ні тоді, ні зараз – просто цю практику, яка увійшла в історію як «Картини Пітта», колись стимулювала англійську владу, причому з причини, що вражає уяву.
Замуровані вікна – пережиток минулого та однієї з найдивніших історій минулого Англії.
Незважаючи на те, що сьогодні ніхто в Сполученому Королівстві не пропонує закривати віконницями або просто закладати віконні отвори, у ряді старих будинків вони так і залишаються замурованими. А все тому, що колись так наказали зробити владу, ще й дивовижним способом – вони ввели податок на вікна. Придумали цю, м'яко кажучи, дивну статтю користолюбства в епоху короля Вільгельма III, в далекому 1696 році.
Король Вільгельм ІІІ.
І цей податок буквально являв собою те, що можна про нього подумати: кожен домовласник був зобов'язаний платити за вікна у своїх житлових будинках, коли їх було більше десяти. Сума варіювалася в залежності від кількості отворів – за інформацією редакції novate.ru, якщо вікон налічувалося від 10 до 14, то домовласник платив 6 пенсів за кожне «зайве». Щоправда, через 70 років закон посилили жорсткість, і податок зобов'язувалися платити всі, у кого в будинках 7 і більше вікон.
Якщо у будинку сім і більше вікон – доводилося платити.
Цікаво, що обґрунтування та формальне уявлення цього нетривіального податку було частково благородним. Справа в тому, що його впровадили як своєрідну форму податку на багатство. Крім того, за допомогою такого користування влада намагалася збільшити доходи в скарбницю, компенсуючи втрати від так званого обрізування монет. Ця практика передбачала відокремлення від монет шматочків срібла і золота, щоб переплавити їх і продати – проте через цю, дуже поширену в народі аферу сильно страждала вартість національної валюти.
Обрізки англійських монет 16-17 століття – втрати від цієї практики спробували компенсувати податком на вікна.
На практиці ж податок на вікна виявився великою проблемою для маси людей і справжньою плутаниною в плані реалізації, чим користувалися нечисті на руку чиновники. Наприклад, деякі вульгарні податківці зараховували вікна робочих апартаментів у пансіонах щодо єдиного домогосподарства, хоча господарі могли бути різними. А по-друге, закон не визначив чітких параметрів, що саме вважати вікном – у результаті деяких змушували платити чи не за всі отвори, що існують у будинку.
Деякі взагалі закривали всі свої вікна, аби не платити.
Ось тоді домовласники і стали масово замуровувати свої вікна, просто щоб не платити більше. Особливо частою ця практика стала після посилення закону в 1766: за даними редакції novate.ru, зниження порога кількості вікон призвело до того, що кількість англійських і уельських будинків з сімома і більше вікнами впало більш ніж на 60%. При цьому влада продовжувала підтримувати стягнення податку – на ім'я одного з таких прихильників, якого звали Вільям Пітт-молодший, закладені вікна в народі прозвали «Картинами Пітта» (також перекладається як «Портрети Пітта»).
Закриття вікон економило гроші, але створювало безліч інших проблем.
Однак спроба уникнути сплати податку погано позначилася як на архітектурному вигляді низки британських міст, так і на здоров'ї мешканців таких будинків. Зниження природного світла та можливостей вентиляції в приміщеннях із замурованими вікнами призводило до збільшення захворюваності на різні недуги, у тому числі інфекціями на кшталт тифу, холери та віспи, що тоді було величезною проблемою. Втім, минуло ще майже сторіччя, перш ніж медики забили на сполох: відомо, що одним із перших місць, де публічно заговорили про тяжкі наслідки закриття вікон, було місто Сандерленд.
Карикатура 19 століття, що висміює замуровані вікна у будинках бідняків.
Після звіту їхньої санітарної служби у 1845 році питання про необхідність щось вирішувати з податком на вікна почало звучати все голосніше. На те, щоб влада все-таки зважилася скасувати закон, знадобилося цілих шість років, але це все-таки сталося. І хоча з того часу можна відкривати вікна і не боятися користолюбства, у багатьох будинках частина отворів так і залишилася замурована, як нагадування про один з найабсурдніших податків в історії Великобританії.
Хочеш дізнатися більше про те, які незвичайні закони можна знайти в сучасних країнах? Тоді читай: 5 країн із найдивнішими заборонами, за порушення яких доведеться платити чималий штраф
