Свірзький замок: понад 500 років історії, грифон і мальовничі краєвиди біля Львова
Серед крутих пагорбів, розлогих долин, багатовікових дерев та озера розташований Свірзький замок. Ця будівля неодноразово зазнавала пошкоджень та перебудов, але понад 500 років вона залишається мальовничим і цікавим місцем для туристичних мандрівок.
Замок розташований неподалік від Львова
Свірзький замок знаходиться в селі Свірж, що на Львівщині. Через нього протікає однойменна річка, яка й дала назву місцевості. Етнографічно ці території називають Опіллям. Перша згадка про село датується XV століттям.
До Свіржа зі Львова можна дістатися як власним, так і громадським транспортом. Зокрема, туди прямують автобуси № 843, 842 та 747 з автостанції №5. Орієнтовний час у дорозі — одна година.
Вхід на територію Свірзького замку платний і коштує 80-150 грн. Всередину можна потрапити лише у супроводі працівників, оскільки будівля має аварійні ділянки.
Екскурсії в замку проводять щогодини-дві. Від вересня він працює у суботу та неділю: з 10:00 до 17:00.
Давня історія Свірзького замку
За словами гідеси Роксолани, яка проводить екскурсії замком, у середині XV століття руський боярин Іван Гліб Віткович передав ці землі у спадок своїм правнукам — Андрію та Мартину. Вони змінили прізвище на Свірзькі, оселилися тут і почали будівництво замку, що мав насамперед оборонне призначення. Перша згадка про Свірзький замок датується 1484 роком як власність братів Свірзьких.
Окрім замку, Свірзькі збудували костел, розташований через дорогу від паркової зони. Нині це греко-католицька церква, проте в ній досі збереглися крипти з похованнями представників родини Свірзьких, розповідає екскурсоводка.
На території парку є напівзруйнована вежа. Колись вона виконувала сигнальну чи сторожову функцію. У разі нападу на вежі запалювали бочку зі смолою, подаючи сигнал про небезпеку мешканцям замку.
Біля входу з внутрішнього боку на стіні будівлі можна побачити дату — 1530 рік. Саме тоді завершили першу добудову замку. Трохи нижче дати розміщено два герби. Праворуч — герб родини Цетнерів, наступних власників замку. Ліворуч — герб Замойських.
«Дочка Замойських Анна вийшла заміж за Александра Цетнера. Тому тут розмістили два герби — як знак поєднання цих двох родин», — пояснює Роксолана.
Грифон — символ Свірзького замку
У середині будівлі на стіні одразу привертає увагу велике зображення міфічної істоти — грифона. Воно з’явилося тут у сучасний період і невипадково. Символіка грифона пов’язана з одним із власників замку, Ігнатієм Цетнером, який свого часу був воєводою у Белзькому воєводстві, де герб містив зображення грифона. До того ж, гора, де розташований замок, також має назву Белз.
«Коли Ігнатій Цетнер почав проживати в цьому замку, він переніс сюди зображення грифона як нагадування про свою службу. Сьогодні грифон є символом Свірзького замку», — розповідає екскурсоводка, зауважуючи, що родина Цетнерів володіла Свірзьким замком майже два століття: із XVII до початку XIX століття.
Першим власником із родини Цетнерів був польський шляхтич Александер Цетнер. Значну частину життя він провів у військових походах, а в 1620 році брав участь у битві під Цецорою, де потрапив у полон. Згодом його викупив брат, і Александер повернувся до Свіржа. Саме за Цетнерів замок поступово почав змінювати своє призначення: від оборонної споруди до палацу, підкреслює гідеса.
У XIX столітті Цетнери продали замок. Наступні власники часто змінювалися, проте значних перебудов у цей період не відбулося.
Наразі в окремих приміщеннях замку проводять невеликі виставки. Тут можна побачити роботи дітей із місцевої художньої школи, а також репродукції картин Ірени Коморської, колишньої власниці замку та останньої графині після Першої світової війни. Вона залишалася у Свірзькому замку до початку Другої світової війни.
У радянський період замок мав стати будинком творчості
Проходячи коридором замку, бачимо кімнати. За словами гідеси, їхнє планування змінили за радянських часів, адже історично вони виглядали інакше. Це зробили тому, що в кімнатах мали мешкати художники, а замок Спілка архітекторів планувала перетворити на будинок творчості.
«Цей корпус зазнав суттєвої реконструкції у радянський період. Раніше кімнати були значно більшими, а коридор проходив не збоку, як зараз, а посередині», — пояснює Роксолана.
Головна зала замку також зазнала значних змін. Зокрема, стеля, підлога та меблі, які ми бачимо зараз, є результатом радянської реставрації, розповідає екскурсоводка. Крім того, за радянських часів у замку облаштували систему опалення, яка нині не працює.
Також у 1970-х роках радянська влада розпочала масштабну реставрацію замку. Її час від часу призупиняли і не змогли завершити через розпад Радянського Союзу.
Деякий час замок був закритий для відвідувачів. У 2018 році його офіційно відкрили для туристів.
Сьогодні будівля замку має аварійні ділянки і чекає на сучасну реставрацію. Зокрема, екскурсоводка повідомила, що у 2021 році Свірзький замок подали на всеукраїнський конкурс проєктів реставрації та поставили в чергу на фінансування. Роботи планували розпочати навесні 2022 року, однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну поставило реалізацію цього проєкту на паузу.
Мальовнича природа біля замку
Особливістю Свірзького замку є його розташування біля водойми. З вікон будівлі відкривається мальовничий краєвид на озеро та навколишню місцевість.
«Раніше озеро оточувало замок майже підковою. Це було дуже вигідне розташування, адже з трьох сторін замок був важкодоступним», — зазначає Роксолана.
З часом частина озера заболотила. Тому тепер видно один острівець поміж води, хоча їх колись було два.
Завдяки добре збереженій архітектурі та мальовничому розташуванню замок є привабливою локацією для кінозйомок. Зокрема, тут знімали радянську стрічку «Д’Артаньян і три мушкетери», а також сучасні фільми — «Гетьман» і «Довбуш».
Усі фото — Свірзький замок, серпень 2026 рік / Ольга Бомко для ІА Дивись.info.
Раніше ми розповідали про чотири замки, які варто відвідати на Львівщині.