Щодня в тисячах сімей повторюється та сама історія: дружина приходить з роботи, бачить безлад, не знаходить на кухні вечері і обрушується на чоловіка з докорами: “Чому я завжди повинна все робити?” Однак парадокс полягає в тому, що коли чоловік намагається допомогти своїй дамі по дому та на кухні, вона починає бачити у благовірному конкурента.
Іноді чоловіки кажуть, що немає нічого складного, щоб приготувати вечерю, і стають до плити. Але не минає і п'яти хвилин, як вони починають бурчати на дружин тому, що їхня друга половина і кроку не дає їм ступити самостійно – стоїть над душею і нудить: поменше перцю, сильніший вогонь, а ще можна додати петрушку…
Найцікавіше, що жінки не помічають за собою цього грішка і щиро вважають, що без їхнього чуйного керівництва недбайливий чоловік нізащо не впорався б. Однак чоловіки цілком здатні і самі приготувати нехай просту, але цілком їстівну вечерю.
Соціологи, провівши опитування серед півтори тисячі працюючих жінок, безапеляційно заявили: “кухонна лінь” представників сильної статі – не більше ніж міф, створений і омріяний жінками.
Не всі жінки зможуть зізнатися собі в цьому, але такий стан справ їх повністю влаштовує: спочатку вигнати чоловіка з кухні, а потім поставити йому це в провину. Просто жінкам самим подобається готувати, хоч би як вони скаржилися на втому.
Як ви вважаєте, чому після робочого дня господиня встає за плиту, для порядку побурчавши? Та тому що кухня – це те місце, де жінка почувається повноправною господаркою. Це, якщо хочете, її алхімічна лабораторія чи центр керування польотами.
Любительки снідати чашкою чаю та вечеряти в гостях можуть заперечити: жінку жінкою роблять манікюр, туфельки, зачіска тощо. На жаль і ах, правда полягає зовсім в іншому: порядок на кухні та смачний обід – ось що одноголосно визнається чоловіками еталоном жіночності.
Господарки і самі це чудово знають і саме тому нападають на “чужинця”, який посмілив зазіхнути на їхнє царство. До чоловіків, які ведуть кулінарні шоу на телебаченні, це не відноситься: зазвичай жінки більше дивляться на них, ніж на те, як вони готують.
Зазвичай все виглядає так: сім'я запрошує гостей, чоловік урочисто виносить страву, обносить гостей, всі марнують йому компліменти, а дружина невдоволено цедить: “Він називає це своєю фірмовою стравою. Ха, та це єдина страва, яку він вміє готувати”.
І не дай боже, хтось наважиться заперечити, що це все одно смачно: гостя запишуть у стан зрадників, бо двох господарок, навіть якщо одна з них – чоловічої статі, у хаті бути не може.
“Війни” йдуть не лише на кухні, а й на всій території будинку. Переповити дитину? І ось молода матуся з єхидною посмішкою уявляє, як чоловік морщитиметься побачивши “відпрацьованого” підгузка. Закінчиться все тим, що над татом зжаляться і відправлять його виконувати якесь інше, легше, спецзавдання.
Діти ростуть, а довіра їхніх матерів до їхніх батьків – ні. У більшості пар дитини до лікаря завжди водить мама. Чому не батько? “Та він же не відрізнить пеніцилін від нітрогліцерину!” – обурено пояснюють батьки.
А скільки разів почесна місія добування їжі у найближчому супермаркеті була, на жіночу думку, провалена? Чоловіки не запам'ятовують всього того, що написано на баночках і тому про перевагу їх дружиною тієї чи іншої марки можуть тільки здогадуватися – вони бачать все вже в готовому вигляді на тарілці.
Тим часом вихід тут найпростіший – постачати благовірного списку покупок з докладним описом того чи іншого продукту та варіантами заміни на випадок, якщо чогось не виявиться у продажу.
Чесно кажучи, досить сумнівно, що жінки хочуть бачити на своїй кухні такого собі метросексуала, який однією рукою збиває суфле, а інший миє посуд. Однак якщо їм справді цього хочеться, потрібно просто дати чоловікові проявити себе – світ від цього не впаде, до того ж навіть найпрекраснішій господині іноді потрібен відпочинок.
Синєва Наталія