Як «блокада» замість «карантину» мало не почала Третю світову: 6 друкарських помилок, що змінили історію

Опечтаки могут менять историю. /Фото: secure-images.rarenewspapers.com, nsarchive.gwu.edu
Опікуни можуть змінювати історію. /Фото: secure-images.rarenewspapers.com, nsarchive.gwu.edu

Навряд чи знайдеться така людина, яка хоча б раз не допускала помилки. Найчастіше їх виправляють, але навіть якщо вони залишаються, зазвичай є досить нешкідливими. Але так було не завжди: часом описки трапляються у важливих документах або відомих текстах, і вони викликають великі наслідки. Причому настільки масштабні, що можуть змінити історію.

1. «Зла Біблія»

Сохранивший экземпляр Библии с опечаткой. /Фото: en.wikipedia.org
Зберіг екземпляр Біблії з друкарською помилкою. /Фото: en.wikipedia.org

Здавалося б, зла Біблія, яка розповідає про християнство і любов бути ніяк не може. Але в 1631 відбулася одна помилка, яка зробила це можливим. Так, два друкарні, Роберт Баркер і Мартін Лукас, коли друкували нове видання Біблії, припустилися помилки – у заповіді «Не чини перелюбу» пропустили частинку «ні». У результаті виходило, що тепер Біблія ніби схвалювала один із головних гріхів. Король Карл I та архієпископ Кентерберійський позбавили друкарів права на роботу та швидко наказали знищити так звану «Злу Біблію». Але кілька екземплярів все ж таки збереглися і стали справжньою легендою для істориків та колекціонерів.

2. «Дьюї перемагає Трумена»

Одна ошибка журналистов, ставшая нарицательной. /Фото: infoworks-tn.com
Одна помилка журналістів, яка стала номінальною. /Фото: infoworks-tn.com

Цікава історія трапилася в США вранці 3 листопада 1948 року – жителі Чикаго після дня виборів стали купувати газету Daily Tribune із заголовком: «Дьюї перемагає Трумена». Проблема в тому, що насправді Томас Дьюї не перемагав Гаррі С. Трумена, а все було навпаки. Досить швидко з'ясувалося, як саме газета примудрилася відібрати у Трумена його приголомшливий тріумф на виборах. Справа в тому, що працювали ЗМІ у стислий термін і випуск пустили до друку до закінчення підрахунку голосів, а результат, відображений у заголовку, взяли з опитувань громадської думки, але ті були помилковими. Тираж оперативно вилучили, але помилка не забулася, а залишилася в історії – тепер фраза «Дьюї перемагає Трумена» стала крилатою і означає пророкування, що голосно провалилося.

3. Код космічного апарату Mariner 1

Аппарат Mariner 1 на старте. /Фото: en.wikipedia.org
Апарат Mariner 1 на старті. /Фото: en.wikipedia.org

Коли 1962 року НАСА запустило космічний апарат Mariner 1, його планували відправити до Венери. Але вийшло все інакше – за інформацією редакції novate.ru, політ склав всього 293 секунди, а потім ракету знищили, причому ті ж, хто її запустив. Втім, центру управління польотами довелося з власної волі розлучитися з дорогим космічним апаратом у 18,5 мільйонів доларів і планами на дослідження Венери через одну єдину друкарську помилку. Тільки після старту стало зрозуміло, що у коді системи наведення ракету пропустили один символ. Це призвело до різкого відхилення Mariner 1 від курсу, і щоб уникнути аварії, НАСА активувала систему самознищення.

4. Помилка трейдера Mizuho Securities

Японский фондовый рынок пережил потрясение от одной ошибки. /Фото: rte.ie
Японський фондовий ринок зазнав потрясіння від однієї помилки. /Фото: rte.ie

Помилка може спровокувати катастрофу не тільки в космосі, а й на фондовому ринку. Найбільша трапилася в Японії і обійшлася у нечувані 225 мільйонів доларів. А починалося все як банальна операція з продажу акцій: трейдеру Mizuho Securities треба було продати одну акцію рекрутингової компанії J-Com за 610 000 ієн (приблизно 5 тисяч доларів тоді). Але той помилився і ввів дані з продажу 610 тисяч акцій по 1 єні. Технічно виконати ордер не мало бути можливо, тому що такої кількості акцій J-Com не випустила, але якимось чином помилку не зупинила система захисту. У результаті на Токійській фондовій біржі купили масу неіснуючих акцій за безцінь, бо скасувати операцію одразу не змогли. У результаті Mizuho втратила понад 225 мільйонів доларів, президент біржі звільнився, а торговельну інфраструктуру Японії кардинально змінили.

5. “Блокада”, а не “карантин”

Одно ошибочное слово - и мир на пороге Третьей мировой. /Фото: secure-images.rarenewspapers.com, nsarchive.gwu.edu
Одне помилкове слово – і світ на порозі Третьої світової. /Фото: secure-images.rarenewspapers.com, nsarchive.gwu.edu

У вітчизняній історії випадки помилки у словах та текстах теж були і могли призвести до масштабних наслідків. Одного разу така дрібниця мало не призвела до Третьої світової війни. Коли світ був у напрузі через Карибську кризу 1962 року, США сварилися з СРСР дипломатичними каналами, але межу не переходили. А потім американці надіслали ноту, яку не зовсім коректно переклали російською мовою: за даними редакції novate.ru, у текст поставили слово «блокада» там, де мало бути написано «карантин» (також іноді перекладають як «блокування»). Оскільки перший термін можна розцінити як реальну загрозу, на відміну нейтрального другого, то СРСР подумали у тому, що США загострюють конфлікт. На щастя, друкарську помилку швидко виправили і обидві сторони зуміли уникнути звернення до ядерної зброї як аргументу в суперечці.

6. Код бортового комп'ютера літака KAL-007

Опечатка, ставшая причиной гибели всех людейй на корейском самолёте. /Фото: timeandnavigation.si.edu
Помилка, що стала причиною загибелі всіх людей корейським літаком. /Фото: timeandnavigation.si.edu

На жаль, іноді проста друкарська помилка може коштувати життя, і не однієї. Саме так трапилося в 1983 році, коли літак південнокорейських авіаліній KAL-007 був збитий над повітряним простором СРСР: його не мало бути там, він залетів без попередження і був прийнятий за машину шпигунів зі США. Після трагедії та загибелі всіх 269 пасажирів на борту літака країни мало не почали воювати між собою. Згладити ситуацію змогли результати розслідування катастрофи: з'ясувалося, що KAL-007 залетів у повітряний простір СРСР випадково, через помилку в навігації, а та була наслідком друкарської помилки в коді бортового комп'ютера цивільного лайнера.

На додаток до теми – історія ще одного тексту, у якому теж часто бачать друкарську помилку: Чому на аварійному виході написано «запасний вихід», а не «запасний»

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *