Час – одне з найголовніших і найважливіших понять у житті. Власне, ми і життя як таке сприймаємо як плин часу. Для нас існує минуле, сьогодення та майбутнє. Кожна подія має свою точку в часі та тривалість у часі. Саме тому дуже важливою здатністю є здатність керувати часом.
Насамперед я напишу основний, на мій погляд, закон управління часом:
Якщо немає відповіді на запитання «Коли?», отже, відповіддю є «Ніколи».
Іншими словами, якщо ми не знаємо, коли ми щось робитимемо, ми не робитимемо цього ніколи. Справді, якщо наша дія не прив'язана до будь-якої точки в часі, вона взагалі не братиме участі в часі, тобто ніколи не станеться. Коротше кажучи, для кожної задуманої нами дії має бути визначено час початку та час кінця. Інакше воно ніколи не почнеться та/або ніколи не закінчиться.
Далі. Слід навчитися як визначати собі точки часу у майбутньому, але й відстежувати їх у минулому і теперішньому. Тобто відзначати для себе, по-перше, коли відбувалися якісь події у минулому, а по-друге, якнайчастіше усвідомлювати, який час зараз. Коротше кажучи – треба просто частіше дивитися на годинник і відзначати скільки часу пройшло з минулої позначки. Тому що знання, як розподілявся наш час у минулому, допомагають нам планувати час у майбутньому.
Взагалі, для керування часу існують два основні поняття – точка та інтервал. Приклад першого – «14 годин 25 хвилин 15 грудня 2014», приклад другого – «40 хвилин». Іншими словами, будь-яка подія та будь-яка діяльність має точку початку, точку закінчення, а також інтервал тривалості. Оскільки будь-яка подія відбувається у часі, вона у будь-якому випадку має ці параметри, замислюємося ми про це чи ні.
Таким чином, слід, по-перше, відстежувати точки та інтервали часу, а по-друге, планувати їх. Тобто відзначати, коли почалася та закінчилася та чи інша наша діяльність, а також коли ми плануємо розпочати та закінчити ту чи іншу нашу діяльність. І скільки часу це все зайняло чи займе.
Чому час є настільки важливим? Тому що наш розум не терпить невизначеності. Коли ми не можемо визначити просторові та часові координати тих чи інших явищ, ми не здатні про них думати. І якщо з просторовими координатами зазвичай все більш менш зрозуміло, то з тимчасовими проблем часто більше. Тому що ми просто не звикли подумати про час.
А коли ми не замислюємося про час, наше життя неминуче перетворюється на бардак. Тому що ми не тільки не знаємо, коли ми почнемо чи закінчимо – ми, як наслідок, ще й не знаємо, як поєднати всі наші справи одна з одною. Тому що ми не можемо, суто фізично, робити дві справи одночасно. Ми повинні розподіляти наші справи в часі одна за одною, і якщо ми цього не зробимо, то не зможемо зайнятися жодним із них.
Тому почніть нарешті замислюватися про час. Почніть частіше дивитися на годинник. Почніть згадувати, коли відбувалися ті чи інші події. Почніть планувати, коли ви повинні будете вчинити ті чи інші дії. Подібне мислення – мислення про час – неминуче упорядкує ваше життя. А коли ваше життя стане упорядкованим, ви неминуче отримаєте можливість досягти в цьому житті того, чого ви хочете досягти.